top of page

БАНК ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, що надають послуги дітям, які постраждали від насильства, зокрема сексуального

ЩО ТАКЕ
ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

Перша психологічна допомога (ППД) – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і потребу. 

ППД може надативати не лише професійний психолог, а й інший спеціаліст, людина, яка знайома з правилами надання ППД.

ППД – це не професійне психологічне консультування, оскільки не передбачає детального обговорення, аналізу чи встановлення хронології та суті подій, які викликали стан дистресу.

ППД включає:

  • ненав'язливе надання практичної допомоги та підтримки;

  • оцінку потреб і проблем;

  • надання допомоги у задоволенні нагальних потреб (наприклад, таких як їжа, вода, інформація);

  • вміння вислуховувати людей, але не примушуючи їх говорити;

  • вміння втішити і допомогти людині заспокоїтися;

  • надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв'язку з відповідними службами і структурами соціальної підтримки;

  • захист від подальшої шкоди.

Завдання ППД:

  • формувати відчуття безпеки, зв'язку з іншими людьми, спокою і надії;

  • сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки;

  • зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим.

Хто потребує ППД?

ППД призначена для людей, які знаходяться в стані дистресу в результаті щойно пережитого або поточної важкої кризової події. Таку допомогу надають як дорослим, так і дітям. 

Однак не кожна людина, яка пережила кризову подію, потребує ППД або прагне її отримати. Не можна нав'язувати допомогу тим, хто її не бажає, але завжди треба бути з тими, хто, можливо, захоче отримати підтримку. 

Бувають ситуації, коли люди потребують серйознішої допомоги, ніж ППД.  Ті, які надають ППД, мають розуміти межі власних можливостей і звертатися за допомогою до професіоналів – медичних працівників, психологів, представників соціальних служб, органів місцевого самоврядування або громадських організацій присутніх на місці події.


Коли потрібна допомога
 

Профілактика суїцидальної поведінки
серед дітей та підлітків

Базові навички турботи про себе та інших

ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ

 

Тривожні розлади є одними з найпоширеніших викликів в сфері психічного здоров’я. Враховуючи це, маємо бути свідомі, що в нашому оточенні є значна частина дітей, підлітків, які зустрілися з цим викликом. Спілкування з тривожними дітьми може бути непростим, але деякі підходи можуть полегшити цей процес. 

Щоби засвоїти  способи розпізнавання дітей, які надмірно хвилюються, варто ознайомитися з біологією тривоги, стратегіїями спілкуванні з тривожними дітьми, пам'ятками для батьків таких дітей та підлітків,  вчителів, які стають щоденним оточенням тривожних дітей. Їм важливо знати корисні стратегії, щоб уникнути погіршення симптомів та посприяти у скеруванні за підтримкою та допомогою. 

                       ЧОМУ ДІТИ ТРИВОЖАТЬСЯ?

Як розпізнати

тривожних дітей

та підлітків?

КОЛИ ТРИВОГА

СТАЄ ПРОБЛЕМОЮ?

                       ПОРАДИ БАТЬКАМ

                       ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ

                        МАЙНДФУЛЕС 

                       МЕТОД ЦІЛЮЩИХ ІСТОРІЙ 

                       ІНДИВІДУАЛЬНА КТП

ТИ ЯК?

В межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською старувала комунікаційна кампанія.

Мета кампанії – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров'я, дати розуміння та показати інструменти, які допоможуть українцям дбати про свій внутрішній стан.

За даними соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього. Зараз це основний бар’єр на шляху звернення по психологічну допомогу.

Так само, як здатність до адаптування, функціонування й навіть певного розвитку під час війни, перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та культури піклування про ментальне здоров’я. Психологічні проблеми наростають непомітно, впливають на всі сфери життя та знижують здатність протистояти викликам.

У межах кампанії створено спеціальну сторінку: http://howareu.com (howareu_program), де запропоновані контакти, посилання, поради, продукти, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров'я – своє та людей поруч.

Дізнатися більше інформації про ментальне здоров’я можна також на сторінках у соціальних мережах:

Facebook – https://www.facebook.com/howareu.program 

Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program

YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program 

Twitter – https://twitter.com/howareuprogram 

Telegram – https://t.me/howareu_program 

TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program 

Viber  – https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF8eAQa8Pzq3NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb

 

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована Оленою Зеленською, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, на рівні усвідомлення й визнання власного психічного стану та хоча б приблизної оцінки ступеня його кризовості. Піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного. Також необхідно створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними засобами та дієвими механізмами підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.

Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує МОЗ України. Всесвітня організація охорони здоров’я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація «Безбар’єрність». Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті Міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

image.png
image.png
image.png
image.png
image.png
image.png
image.png
image.png

Call 

123-456-7890 

Email 

Follow

  • Facebook
  • Twitter
  • LinkedIn
  • Instagram
bottom of page